Салон Кітті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салон Кітті
італ. Salon Kitty
Оригінальний постер до фільму
Жанреротика
драма
РежисерТінто Брасс[1][2]
ПродюсерЕрманно Донаті
Джуліо Сбаріджіо
СценаристиТінто Брасс
Антоніо Колантуоні
У головних
ролях		Гельмут Бергер[2][3], Інгрід Тулін[3], Тереза Енн Савой[3], Margherita Horowitzd[3], John Steinerd[3], Sara Speratid[3], Maria Michid[3], Rosemarie Lindtd[3], Паола Сенатореd[3], John Irelandd[3], Тіна Омонd[3], Stefano Satta Floresd[3], Бекім Фехмію[3], Malisa Longod[3], Ден ван Гузенd[3], Gigi Ballistad[3], Лучано Россіd[3], Giancarlo Badessid[3], Aldo Vallettid[3], Сальваторе Баккароd[3], John Barthad[4], Tom Felleghyd[4], Ullrich Haupt, Jr.d[4], Енні Росс[4], Herbert Bötticherd[4], Osiride Pevarellod[4] і Clara Colosimod[4]
ОператорСільвано Іпполіті
КомпозиторФіоренцо Карпі
Жозе Паділла
ХудожникКен Адамd
Дистриб'юторTitanus[d]
Тривалість110 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
 ФРН
Франція Франція
Рік1976
IMDbID 0075163
CMNS: Салон Кітті у Вікісховищі

«Салон Кітті» (італ. Salon Kitty) — один з фільмів класика еротичного кіно Тінто Брасса, що став одним з відомих фільмів європейської еротики. Цей фільм є антифашистським і знятий у традиціях Федеріко Фелліні і Лукіно Вісконті. Фільм заснований на реальних подіях і розповідає про моральний занепад у нацистській Німеччині. Публічний будинок дійсно існував в Берліні на вул. Гізебрехтштрассе, 11.

Цей фільм приніс Тінто Брасу перший великий міжнародний успіх. Прем'єра фільму відбулася 2 березня 1976 року в Італії.

Після скандального успіху в Європі фільм був відредагований, при цьому були вирізані еротичні сцени. Урізана, більш коротка версія стала доступна широкому загалу глядачів. У такому вигляді під назвою «Мадам Кітті» фільм був показаний в США (прем'єра 21 січня 1977 року), а потім транслювався телебаченням багатьох країн.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Головна героїня фільму — танцівниця мадам Кітті (в реальності Kitty Schmidt (справжнє ім'я — Катаріна Zammit; 1882—1954), яка живе у нацистській Німеччині. Вона власник одного з найрозкішніших борделів Берліна, куди регулярно приходять керівники рейху. Одного разу високопоставлений офіцер СС Гельмут Валленберг погрожує закрити заклад і змушує Кітті змінити весь персонал салону і перевести сам салон в інше приміщення.

Тепер салон укомплектований тільки жінками чистої арійської крові і одночасно лояльними до фашистського режиму. Кожна кімната в новому борделі обладнана таємними пристроями прослуховування. І Валленберг може не тільки збирати матеріал для шантажу неугідних йому людей, але й з'ясовувати, хто висловлює в розкутій атмосфері крамольні думки про режим Гітлера.

У Валленберга все йде гладко до пори до часу. Його коханка Маргеріта, молода і симпатична дівчина, закохується в офіцера люфтваффе Ганса Райтера, який розчарувався війною та ідеями націонал-соціалізму. Маргеріта знаходиться в хороших відносинах з Кітті, вони довіряють один одному. І тепер, коли Маргеріта дізнається справжню мету існування борделю, вона хоче з допомогою Кітті перешкодити проведенню операції Валленберга.

В ролях

[ред. | ред. код]
  • Головні ролі
  • Інші ролі
    • Марія Мічі — Хільде
    • Сара Сператі — Хельга
    • Джон Айрленд — Кліфф
    • Стефано Сатта Флорес — Діно
    • Бекім Фехмію — Ганс Райтер
    • Тіна Омон — Герта Валленберг
    • Роземарі Ліндт — Сусан
    • Паола Сенатора — Маріка
    • Александра Богоєвич — Глорія
    • Дан ван Хусен — Раусс
    • Ульріх Хаупт

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0075163/
  2. ↑ а б http://www.filmaffinity.com/en/film319020.html
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц http://www.imdb.com/title/tt0075163/fullcredits
  4. ↑ а б в г д е ж ČSFD — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Салон_Кітті&oldid=41126598